|
 |
|
Про
прийняття європейських стандартів в Україні
Наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний
центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», яке виконує
функції національного органу стандартизації №288 від 28 грудня 2022 р.
прийнято
20 268
європейських нормативних документів
CEN/CENELEC
як національні нормативні
документи методом підтвердження
з наданням чинності з 31 грудня
2023
року.
Значну кількість цих стандартів складають
стандарти з неруйнівного контролю. Нижче наводиться їх перелік.
|
№ |
Позначення |
Назва |
|
1 |
ДСТУ
EN 16602-70-15:2022(EN 16602-70-15:2021, IDT) |
Гарантія
космічної продукції. Частина 70-15. Неруйнівний контроль |
|
2 |
ДСТУ
EN IEC 62976:2022 (EN IEC 62976:2019, IDT; IEC 62976:2017, IDT) |
Промислове обладнання неруйнівного
контролю - Лінійний прискорювач електронів |
|
3 |
ДСТУ
CEN/TR 15135:2022 (CEN/TR 15135:2005, IDT) |
Зварювання - Проектування та неруйнівний
контроль зварних швів |
|
4 |
ДСТУ
EN ISO 13588:2022 (EN ISO 13588:2019, IDT; ISO 13588:2019, IDT) |
Неруйнівний контроль зварних швів.
Ультразвуковий контроль. Використання технології автоматизованої
фазованої решітки |
|
5 |
ДСТУ EN
12799:2022 (EN 12799:2000, IDT) |
Пайка -
неруйнівний контроль паяних з'єднань |
|
6 |
ДСТУ
EN ISO 17405:2022 (EN ISO 17405:2022, IDT; ISO 17405:2022,
IDT) |
Неруйнівний контроль. Ультразвуковий
контроль. Методика випробування покриттів, виготовлених
зварюванням, прокаткою та вибухом |
|
7 |
ДСТУ
EN 12799:2022 (EN 12799:2000, IDT) /Зміна
№ 1:2022 (EN 12799:2000/A1:2003, IDT) |
Пайка -
Неруйнівний
контроль паяних з'єднань |
|
8 |
ДСТУ EN
13925-1:2022
(EN 13925-1:2003, IDT) |
Неруйнівний контроль. Дифракція рентгенівського випромінювання
на полікристалічному та аморфному матеріалі. Частина 1. Загальні
принципи. |
|
9 |
ДСТУ EN
13925-2:2022
(EN 13925-2:2003, IDT) |
Неруйнівний контроль. Дифракція рентгенівського випромінювання
на полікристалічному та аморфному матеріалі. Частина 2:
Процедури. |
|
10 |
ДСТУ
EN ISO 18563-3:2022
(EN ISO 18563-3:2015, IDT;
ISO 18563-3:2015, IDT) |
Неруйнівний контроль. Визначення характеристик і верифікація
обладнання на ультразвукових фазованих решітках. Частина 3.
Комбіновані системи |
|
11 |
ДСТУ
CEN/TS 17100:2022
(CEN/TS 17100:2017, IDT) |
Неруйнівний контроль - Пенетрантний контроль - Еталонні
фотографії та розмір індикацій. |
|
12 |
ДСТУ
EN ISO 16526-1:2022
(EN ISO 16526-1:2020, IDT;
ISO 16526-1:2011, IDT) |
Неруйнівний контроль. Вимірювання та оцінка напруги
рентгенівської трубки. Частина 1. Метод дільника напруги
|
|
13 |
ДСТУ EN
1330-9:2022
(EN 1330-9:2017, IDT) |
Неруйнівний контроль. Термінологія. Частина 9. Терміни, які
використовують в акустико-емісійному контролі.
— На заміну ДСТУ EN 1330-9:2016 (EN 1330-9:2009, IDT) |
|
14 |
ДСТУ
EN ISO 18563-1:2022
(EN ISO 18563-1:2015, IDT;
ISO 18563-1:2015, IDT) |
Неруйнівний контроль. Визначення характеристик і верифікація
обладнання на ультразвукових фазованих решітках. Частина 1.
Прилади |
|
15 |
ДСТУ EN
15305:2022
(EN 15305:2008, IDT) |
Неруйнівний контроль -
Метод
аналізу залишкової напруги за допомогою рентгенівської
дифракції. |
|
16 |
ДСТУ EN
13925-3:2022
(EN 13925-3:2005, IDT) |
Неруйнівний контроль. Дифракція рентгенівського випромінювання
на полікристалічному та аморфному матеріалі. Частина 3:
Інструменти. |
|
17 |
ДСТУ EN
15857:2022
(EN 15857:2010, IDT) |
Неруйнівний контроль - Акустична емісія - Випробування армованих
волокном полімерів - Спеціальна методологія та загальні критерії
оцінки. |
|
18 |
ДСТУ
EN ISO 14096-2:2022
(EN ISO 14096-2:2020, IDT;
ISO 14096-2:2005, IDT) |
Неруйнівний контроль. Атестація систем оцифрування
радіографічної плівки. Частина 2. Мінімальні вимоги
|
|
19 |
ДСТУ
EN ISO 16526-3:2022
(EN ISO 16526-3:2020, IDT;
ISO 16526-3:2011, IDT) |
Неруйнівний контроль. Вимірювання та оцінка напруги
рентгенівської трубки. Частина 3. Спектрометричний метод
|
|
20 |
ДСТУ EN
17501:2022
(EN 17501:2022, IDT) |
Неруйнівний контроль - Термографічний контроль - Активна
термографія з лазерним збудженням. |
|
21 |
ДСТУ
EN
15305:2022
(EN
15305:2008,
IDT)/
Поправка № 1:2022 (EN
15305:2008/AC:2009,
IDT) |
Неруйнівний контроль - метод аналізу залишкової напруги за
допомогою рентгенівської дифракції. |
|
22 |
ДСТУ
EN ISO 21432:2022
(EN ISO 21432:2020, IDT;
ISO 21432:2019, IDT) |
Неруйнівне випробування. Стандартний метод випробування для
визначення залишкових напруг методом дифракції нейтронів |
|
23 |
ДСТУ EN
1330-11:2022
(EN 1330-11:2007, IDT) |
Неруйнівний контроль. Термінологія. Терміни, що використовуються
в рентгенівській дифракції від полікристалічних і аморфних
матеріалів. |
|
24 |
ДСТУ
EN ISO 16526-2:2022
(EN ISO 16526-2:2020, IDT;
ISO 16526-2:2011, IDT) |
Неруйнівний контроль. Вимірювання та оцінка напруги
рентгенівської трубки. Частина 2. Перевірка сталості методом
товстого фільтра |
|
25 |
ДСТУ
EN ISO 14096-1:2022
(EN ISO 14096-1:2020, IDT;
ISO 14096-1:2005, IDT) |
Неруйнівний контроль. Атестація систем оцифрування
радіографічної плівки. Частина 1. Визначення, кількісні
вимірювання параметрів якості зображення, стандартна еталонна
плівка та контроль якості |
|
26 |
ДСТУ EN
15856:2022
(EN 15856:2010, IDT) |
Неруйнівний контроль. Акустична емісія. Загальні принципи АЕ
тестування для виявлення корозії в металевому оточенні,
заповненому рідиною.. |
|
27 |
ДСТУ
CEN/TR 16638:2022
(CEN/TR 16638:2014, IDT) |
Неруйнівний контроль - тестування проникаючими речовинами та
магнітними порошками за допомогою синього світла. |
|
28 |
ДСТУ
CEN/TR 17108:2022
(CEN/TR 17108:2017, IDT) |
Неруйнівний контроль - Освітлення під час проникнення та
магнітопорошкового контролю, хороша практика. |
|
29 |
ДСТУ EN
14584:2022
(EN 14584:2013, IDT) |
Неруйнівний контроль. Випробування на акустичну емісію.
Перевірка металевого обладнання, що працює під тиском під час
перевірки. Планарне розташування джерел АЕ. |
|
30 |
ДСТУ
EN ISO 18490:2022
(EN ISO 18490:2015, IDT;
ISO 18490:2015, IDT) |
Неруйнівне випробування - Оцінка гостроти зору персоналу НК |
|
31 |
ДСТУ EN
13477-2:2022
(EN 13477-2:2021, IDT) |
Неруйнівний контроль. Акустична емісія. Характеристика
устатковання. Частина 2. Експлуатаційні показники.
— На заміну ДСТУ EN 13477-2:2016 (EN 13477-2:2010, IDT) |
|
32 |
ДСТУ EN
13100-2:2022
(EN 13100-2:2019, IDT) |
Неруйнівний контроль зварних з’єднань напівфабрикатів з
термопластів. Частина 2. Рентгенівський радіографічний
контроль.. |
|
33 |
ДСТУ EN
13100-3:2022
(EN 13100-3:2004, IDT) |
Неруйнівний контроль зварних з’єднань напівфабрикатів з
термопластів. Частина 3. Ультразвуковий контроль. |
|
34 |
ДСТУ EN
13100-4:2022 (EN 13100-4:2012, IDT) |
Неруйнівне випробування зварних з’єднань термопластичних
напівфабрикатів. Частина 4. Випробування високою напругою. |
|
35 |
ДСТУ EN
16729-2:2022 (EN 16729-2:2020, IDT) |
Залізничне застосування. Інфраструктура. Неруйнівний контроль
рейок на коліях. Частина 2. Контроль рейок на колії за допомогою
вихрових струмів. |
|
36 |
ДСТУ EN
16729-4:2022 (EN 16729-4:2018, IDT) |
Залізничне застосування. Інфраструктура. Неруйнівний контроль на
рейках. Частина 4. Кваліфікація персоналу для неруйнівного
контролю на рейках. |
|
37 |
ДСТУ EN
16910-1:2022 (EN 16910-1:2018, IDT) |
Залізничне застосування. Рухомий склад. Вимоги до неруйнівного
контролю ходової частини при технічному обслуговуванні
залізниці. Частина 1. Колісні пари. |
|
38 |
ДСТУ
CEN ISO/ASTM/TR 52906:2022 (CEN ISO/ASTM/TR 52906:2022, IDT;
ISO/ASTM TR 52906:2022, IDT) |
Адитивне
виробництво - Неруйнівний контроль - Навмисне виявлення дефектів
у металевих частинах
|
|
39 |
ДСТУ
EN ISO 10893-2:2022
(EN ISO 10893-2:2011, IDT;
ISO 10893-2:2011, IDT)/
Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-2011/A1:2020, IDT; ISO 10893-2:2011/Amd
1:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 2. Автоматизований
вихрострумовий контроль сталевих безшовних і зварних труб (крім
труб, виконаних дуговим зварюванням під флюсом) для виявлення
дефектів |
|
40 |
ДСТУ
EN ISO 10893-3:2015 (EN ISO 10893-3:2011, IDT; ISO 10893-3:2011,
IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-3:2011/A1:2019, IDT; (ISO 10893-3:2011/Amd
1:2019) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 3. Автоматизований
контроль методом розсіювання магнітного потоку по всій
окружності безшовних і зварних труб з феромагнітної сталі для
виявлення поздовжніх і/або поперечних дефектів |
|
41 |
ДСТУ
EN ISO 10893-3:2015 (EN ISO 10893-3:2011, IDT; ISO 10893-3:2011,
IDT)/Зміна
№ 2:2022 (EN ISO 10893-3:2011/A2:2020, IDT; (ISO 10893-3:2011/Amd
1:2019) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 3. Автоматизований
контроль методом розсіювання магнітного потоку по всій
окружності безшовних і зварних труб з феромагнітної сталі для
виявлення поздовжніх і/або поперечних дефектів |
|
42 |
ДСТУ
EN ISO 10893-6:2022 (EN ISO 10893-6:2019, IDT; ISO 10893-6:2019,
IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 6. Радіографічний
контроль шва зварних сталевих труб для виявлення дефектів
— На заміну ДСТУ EN ISO 10893-6:2015 (EN ISO 10893-6:2011, IDT;
ISO 10893-6:2011, IDT) |
|
43 |
ДСТУ
EN ISO 10893-7:2022 (EN ISO 10893-7:201, IDT; ISO 10893-7:2019,
IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 7. Цифровий
радіографічний контроль зварного шва зварних сталевих труб для
виявлення дефектів
— На заміну ДСТУ EN ISO 10893-7:2015 (EN ISO 10893-7:2011, IDT;
ISO 10893-7:2011, IDT) |
|
44 |
ДСТУ
EN ISO 10893-8:2015 (EN ISO 10893-8:2011, IDT; ISO 10893-8:2011,
IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-8:2011/A1:2020, IDT; ISO 10893-8:2011/Amd
1:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 8. Автоматизований
ультразвуковий контроль сталевих безшовних і зварних труб для
виявлення дефектів розшарування |
|
45 |
ДСТУ
EN ISO 10893-9:2015 (EN ISO 10893-9:2011, IDT; ISO 10893-9:2011,
IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-9:2011/A1:2020, IDT; ISO 10893-9:2011/Amd
1:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 9. Автоматизований
ультразвуковий контроль для виявлення дефектів розшарування в
смуговому/листовому металі, що використовується для виготовлення
зварних сталевих труб |
|
46 |
ДСТУ
EN ISO 10893-10:2015 (EN ISO 10893-10:2011, IDT; ISO
10893-10:2011, IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-10:2011/A1:2020, IDT; ISO
10893-10:2011/Amd 1:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 10. Автоматизований
ультразвуковий контроль по всій окружності безшовних і зварних
сталевих труб (крім труб, виконаних дуговим зварюванням під
флюсом) для виявлення поздовжніх і/або поперечних дефектів |
|
47 |
ДСТУ
EN ISO 10893-11:2015 (EN ISO 10893-11:2011, IDT; ISO
10893-11:2011, IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-1:2011/A1:2020, IDT; ISO 10893-1:2011/Amd
1:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 11. Автоматизований
ультразвуковий контроль шва зварних сталевих труб для виявлення
поздовжніх і/або поперечних дефектів |
|
48 |
ДСТУ
EN ISO 10893-11:2015 (EN ISO 10893-11:2011, IDT; ISO
10893-11:2011, IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-11:2011/A1:2020, IDT; ISO 10893-11:2011/Amd
1:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 11. Автоматизований
ультразвуковий контроль шва зварних сталевих труб для виявлення
поздовжніх і/або поперечних дефектів |
|
49 |
ДСТУ
EN ISO 10893-12:2015 (EN ISO 10893-12:2011, IDT; ISO
10893-12:2011, IDT)/Зміна
№ 1:2022 (EN ISO 10893-12:2011/A1:2020, IDT; ISO 10893-12:2011/Amd
1:2020) |
Неруйнівний контроль сталевих труб. Частина 12. Автоматизований
ультразвуковий контроль товщини по всій окружності безшовних і
зварних сталевих труб (крім труб, отриманих дуговим зварюванням
під флюсом) |
|
50 |
ДСТУ EN
2002-16:2022 (EN 2002-16:2019, IDT) |
Аерокосмічна серія. Металеві матеріали. Методи випробувань.
Частина 16. Неруйнівний контроль. Випробування на проникнення. |
|
51 |
ДСТУ EN
4179:2022 (EN 4179:2021, IDT) |
Аерокосмічна серія. Кваліфікація і атестація персоналу для
неруйнівного контролю.
— На заміну ДСТУ EN 4179:2017 (EN 4179:2017, IDT) прийнятого
методом підтвердження |
|
52 |
ДСТУ
CEN ISO/TS 25107:2022 (CEN ISO/TS 25107:2019, IDT; ISO/TS
25107:2019, IDT) |
Неруйнівний контроль.
Настанови щодо програм навчання методам неруйнівного контролю.
—
На заміну ДСТУ
CEN ISO/TR 25107:2015 (CEN ISO/TR 25107:2006, IDT; ISO/TR
25107:2006, IDT) |
|
53 |
ДСТУ EN 12543-2:2022
(EN 12543-2:2021, IDT) |
Неруйнівний контроль.
Характеристики фокусних плям у промислових рентгенівських
системах, які використовують у неруйнівному контролі. Частина 2.
Метод радіографії із застосуванням мікроканальної камери.
— На заміну ДСТУ EN 12543-2:2016 (EN 12543-2:2008, IDT)
|
|
54 |
ДСТУ EN 12681-1:2022
(EN 12681-1:2017, IDT) |
Литво. Радіографічний
контроль. Частина 1. Плівкові методи. |
|
55 |
ДСТУ EN 12681-2:2022
EN 12681-2:2017, IDT |
Литво. Радіографічний
контроль. Частина 2. Методиіз застосуванням цифрових детекторів. |
|
56 |
ДСТУ EN 17290:2022
(EN 17290:2021, IDT) |
Неруйнівний контроль.
Ультразвуковий контроль. Дослідження на втрату товщини через
ерозію та/або корозію із застосуванням методу TOFD. |
|
57 |
ДСТУ
EN ISO 10675-1:2022
(EN ISO 10675-1:2021, IDT;
ISO 10675-1:2021, IDT) |
Неруйнівний контроль
зварних швів. Рівні приймання для радіографічного контролю.
Частина 1. Сталь, нікель, титан та їх сплави.
— На заміну ДСТУ EN ISO 10675-1:2017 (EN ISO 10675-1:2016, IDT;
ISO 10675-1:2016, IDT) |
|
58 |
ДСТУ
EN ISO 10675-1:2022
EN ISO 10675-2:2021, IDT
(ISO 10675-2:2021, IDT) |
Неруйнівний контроль
зварних швів. Рівні приймання для радіографічного контролю.
Частина 2. Алюміній та його сплави.
— На заміну ДСТУ EN ISO 10675-2:2018 (EN ISO 10675-2:2017, IDT;
ISO 10675-2:2017, IDT) |
|
59 |
ДСТУ
EN ISO 10863:2022
(EN ISO 10863:2020, IDT;
ISO 10863:2020, IDT) |
Неруйнівний контроль
зварних швів. Ультразвуковий контроль. Застосування
дифракційно-часового методу (TOFD).
— На заміну ДСТУ EN ISO 10863:2014 (EN ISO 10863:2011, IDT)
|
|
60 |
ДСТУ
EN ISO 12718:2022
(EN ISO 12718:2019, IDT;
ISO 12718:2019, IDT) |
Неруйнівний контроль.
Контроль вихрострумовий. Словник термінів.
— На заміну ДСТУ EN ISO 12718:2016 (EN ISO 12718:2008, IDT, ISO
12718:2008, IDT) |
|
61 |
ДСТУ
EN ISO 15549:2022
(EN ISO 15549:2019, IDT;
ISO 15549:2019, IDT) |
Неруйнівний контроль.
Вихрострумовий контроль. Загальні вимоги.
— На заміну ДСТУ ISO 15549:2015 (ISO 15549:2008, IDT)
|
|
62 |
ДСТУ
EN ISO 16809:2022
(EN ISO 16809:2019, IDT;
ISO 16809:2017, IDT) |
Неруйнівний контроль.
Ультразвукове вимірювання товщини.
— Вперше |
|
63 |
ДСТУ
EN ISO 17640:2018
(EN ISO 17640:2018, IDT;
ISO 17640:2018, IDT) |
Неруйнівний контроль
зварних швів. Ультразвуковий контроль. Методи, рівні
контролювання та оцінювання.
— На заміну ДСТУ EN ISO 17640:2018 (EN ISO 17640:2017, IDT; ISO
17640:2017, IDT) та ДСТУ EN ISO 17640:2019 (EN ISO 17640:2010,
IDT; ISO 17640:2010, IDT) |
|
64 |
ДСТУ
EN ISO 17643:2022
(EN ISO 17643:2015, IDT;
ISO 17643:2015, IDT) |
Неруйнівний контроль
зварних швів. Вихрострумовий контроль зварних швів методом
аналізу комплексної площини.
— На заміну ДСТУ ISO 17643:2018 (ISO 17643:2015, IDT)
|
|
65 |
ДСТУ
EN ISO 22232-1:2022
(EN ISO 22232-1:2020, IDT;
ISO 22232-1:2020, IDT) |
Неруйнівний
контроль. Характеристика і верифікація обладнання для
ультразвукового контролю. Частина 1. Прилади.
Розроблення національного НД на заміну ДСТУ EN 12668-1:2015 (EN
12668-1:2010, IDT) прийнятого методом підтвердження |
|
66 |
ДСТУ
EN ISO 22232-2:202
(EN ISO 22232-2:2020, IDT;
ISO 22232-2:2020, IDT) |
Неруйнівний
контроль. Характеристика і верифікація обладнання для
ультразвукового контролю. Частина 2. Перетворювачі.
— На заміну ДСТУ EN 12668-2:2015 (EN 12668-2:2010, IDT)
|
|
67 |
ДСТУ
EN ISO 22232-3:2022
(EN ISO 22232-3:2020, IDT;
ISO 22232-3:2020, IDT) |
Неруйнівний
контроль. Характеристика і верифікація обладнання для
ультразвукового контролю. Частина 3. Комбіноване обладнання.
— На заміну ДСТУ EN 12668-3:2015 (EN 12668-3:2013, IDT)
|
|
68 |
ДСТУ
EN ISO 23243:2022
(EN ISO 23243:2020, IDT;
(ISO 23243:2020, IDT) |
Неруйнівний
контроль. Ультразвуковий контроль із застосуванням решіток.
Словник термінів. |
|
69 |
ДСТУ
EN ISO 3452-1:2022
(EN ISO 3452-1:2021, IDT;
ISO 3452-1:2021, IDT) |
Неруйнівний
контроль. Капілярний контроль. Частина 1. Загальні принципи.
— На заміну ДСТУ EN ISO 3452-1:2014 (EN ISO 3452-1:2013, IDT)
|
|
70 |
ДСТУ
EN ISO 3452-2:2022
(EN ISO 3452-2:2021, IDT;
ISO 3452-2:2021, IDT) |
Неруйнівний
контроль. Капілярний контроль. Частина 2. Випробування
пенетрантів.
— На заміну ДСТУ EN ISO 3452-2:2014 (EN ISO 3452-2:2013, IDT)
|
|
71 |
ДСТУ
EN ISO 9712:2022
(EN ISO 9712:2022, IDT;
ISO 9712:2021, IDT) |
Неруйнівний
контроль.
Кваліфікація та сертифікація персоналу
неруйнівного контролю.
—
На заміну ДСТУ
EN ISO 9712:2014 (EN ISO 9712:2012, IDT) |
|
72 |
ДСТУ
EN 12504-2:2022
(EN 12504-2:2021, IDT) |
Випробування
бетону в конструкціях. Частина 2. Неруйнівний контроль.
Визначення числа відскоку. |
Технічним комітетам стандартизації України доручено
визначити
національні
стандарти, положення яких суперечать положенням прийнятих відповідно з
цим наказом європейських стандартів
CEN/CENELEC,
прийнятих
та надати до ДП «УкрНДНЦ» протоколи засідань
щодо їх скасування, а також визначити гармонізовані національні
стандарти, зміни та поправки до них, які необхідно скасувати.
|
|
Роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з
питань застосування стандартів, у тому числі в зв’язку зі
скасуванням міждержавних стандартів (ГОСТ)
Ціль щодо скасування до
кінця 2015 року міждержавних стандартів, розроблених до 1992 року (далі
– ГОСТ), визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України,
затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695
та схваленою постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII
(далі – Програма).
З метою зниження ризиків для суб’єктів господарювання Мінекономрозвитку
завчасно було запропоновано заінтересованим сторонам, зокрема опрацювати
питання щодо:
-
скасування ГОСТ, які
втратили актуальність;
-
розроблення
національних нормативних документів (стандартів, кодексів усталеної
практики (далі – національні стандарти) на заміну відповідних ГОСТ;
-
розроблення
стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов (далі –
стандартів) підприємств, установ, організацій, що здійснюють
стандартизацію (далі – підприємство), якщо підприємства застосовують
положення цих ГОСТ.
Відповідна інформація
27.03.2015 розміщена на веб-сайті державного підприємства "Український
науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації,
сертифікації та якості" (далі – ДП "УкрНДНЦ"), яке виконує функції
національного органу стандартизації (розпорядження Кабінету Міністрів
України від 26.11.2014 № 1163-р "Про визначення державного підприємства,
яке виконує функції національного органу стандартизації").
На виконання Програми ДП "УкрНДНЦ" упродовж 2015 року скасував усі чинні
в Україні ГОСТ (із певними датами скасування, зокрема з 2016, 2017, 2018
та 2019 року). Відповідна інформація розміщена на веб-сайті ДП "УкрНДНЦ".
До Мінекономрозвитку та
ДП "УкрНДНЦ" надходять запитання від виробників щодо умов застосування
стандартів, у тому числі ГОСТ, які скасовані. Нижче наводимо запитання,
з яким найбільш частіше зверталися виробники та надаємо роз’яснення на
них.
1. Чи можна виробникам користуватися скасованими ГОСТ?
З метою надання відповіді на це питання, спочатку необхідно висвітлити
деякі аспекти, передбачені законодавством у сфері стандартизації.
Законом України від 05.06.2014 № 1315-VII "Про стандартизацію" (далі –
Закон), який набув чинності 03.01.2015 року, в національне законодавство
України як держави-члена Світової організації торгівлі (далі – СОТ)
імплементовані положення Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі,
зокрема Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та
застосування стандартів, та впроваджені міжнародні та європейські
принципи стандартизації.
Насамперед це стосується принципу добровільного застосування
національних стандартів, який викладено у пункті 4 частини другої статті
4 та частині першій статті 23 Закону, в яких зазначено, що національні
стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо
обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону національні
стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в
інших документах.
Також слід звернути увагу на визначення, яке дає Закон терміну
"стандарт", а саме: "стандарт" – нормативний документ, заснований на
консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і
неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо
діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального
ступеня впорядкованості в певній сфері.
Тобто законодавством передбачено, що після прийняття національним
органом стандартизації проекту національного стандарту, який розроблено
відповідно до встановлених процедур, він становиться національними
стандартом, який застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на
нього в інших документах.
Якщо ГОСТ скасовано національним органом стандартизації – він вже не має
статусу нормативного документу, а являє собою звичайний "текст".
Але слід враховувати і те, що стандарт встановлює для загального і
неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо
діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального
ступеня впорядкованості в певній сфері.
Тобто за умови добровільності застосування стандарту, але з метою мати
будь які інструкції, правила тощо, які впорядковують діяльність у той чи
іншій сфері, може застосовуватися не чинний ГОСТ (національний
стандарт), якщо на нього не передбачається робити посилання у
відповідній сфері діяльності.
При цьому слід зазначити, що пунктом 2 розділу VI "Прикінцеві та
перехідні положення" Закону визначено, що міждержавні стандарти (ГОСТ),
що діяли на момент набрання чинності Угодою про проведення узгодженої
політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13
березня 1992 року, застосовуються як національні стандарти до їх заміни
на національні стандарти чи скасування в Україні.
Враховуючи вищезазначене, можна сказати, що виробники можуть
застосовувати скасовані ГОСТ у своєї господарської діяльності та для
своїх професійних потреб як звичайні інструкції, правила тощо, але не
можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не
визнані національними органом стандартизації.
Водночас, виробник має усвідомлювати переваги застосування чинного
національного стандарту, який розроблено відповідним технічним комітетом
стандартизації з дотриманням процедур стандартизації, який відповідає
законодавству, до якого вчасно внесені зміни, який адаптований до
сучасних досягнень науки і техніки, вимогам міжнародних, регіональних
стандартів та сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.
2. Що робити, якщо вимоги прийнятих на заміну ГОСТ стандартів
нижчі, ніж були у скасованому? Чи варто знижувати якість?
ДСТУ 1.1:2015 (ISO/IEC Guide 2:2004, MOD) "Національна стандартизація.
Стандартизація та суміжні види діяльності. Словник термінів" визначає
термін "вимога", як положення, що містить критерії, яких потрібно
додержуватися.
Статтею 4 Закону визначаються мета та принципи державної політики у
сфері стандартизації, з яких можна підкресли такі як забезпечення
раціонального виробництва шляхом застосування визнаних правил, настанов,
процедур та принцип адаптації національних стандартів до сучасних
досягнень науки і техніки, сприяння впровадженню інновацій та підвищення
конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників.
У частині першій статті 22 Закону викладені положення, які стосуються
перевірки національних стандартів, яка має робитися з метою визначення
чи відповідають національні стандарти законодавству, потребам виробників
та споживачів, рівню розвитку науки і техніки, інтересам держави,
вимогам міжнародних, регіональних стандартів та подальшого їх перегляду
у разі встановлених невідповідностей.
Підпунктом 6.12.5 ДСТУ 1.2:2015 "Національна стандартизація. Правила
проведення робіт з національної стандартизації" передбачено, що зміни,
які вносяться до національного стандарту, не повинні погіршувати
показники продукції, яка виробляється згідно цього національного
стандарту.
Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що зниження вимог
суперечить принципам та меті стандартизації, які в загальному випадку
спрямовані на забезпечення підвищення конкурентоспроможності продукції.
Отже, стандарти розробляються на основі практичного досвіду і
накопичених суспільством знань та при правильному їх застосуванні стають
одним із кращих засобів регулювання виробництва та підвищення його
ефективності.
Якщо за будь-яких причин, технічний комітет стандартизації на основі
консенсусу прийняв рішення щодо зниження вимог у певному національному
стандарті у порівнянні з вимогами, які діяли раніше, суб’єкт
господарювання, який застосовує цей національний стандарт у своєї
діяльності та може виконати вимогу більш жорстку, ніж визначена
національним стандартом, може бути впевнений та вважати, що він все ж
такі виконав встановлену цим національним стандартом вимогу.
Якщо вимога стосується якості продукції, звісно не потрібно зніжувати
свої можливості, а навпаки використовувати свої переваги під час
просування продукції на ринку та застосовувати також інші елементи
конкурентної боротьби.
3. Який із стандартів вважати обов'язковим?
Перш за все слід розглянути питання, яке стосується рівнів
стандартизації, визначених Законом. Тобто Законом встановлено два рівні
стандартизації залежно від рівня суб’єкта стандартизації, що приймає
стандарти: національні стандарти, прийняті національними органом
стандартизації та стандарти, прийняті підприємствами.
Статтею 23 Закону визначено, що національні стандарти застосовуються на
добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування
встановлена нормативно-правовими актами, а частиною другою статті 16
Закону визначено, що стандарти, прийняті підприємствами, застосовуються
на добровільної основі.
Якщо розглядати питання обов’язковості стандартів у площині
господарської діяльності суб'єктів господарювання, то відповідно до
частини другої статті 15 Господарського кодексу України застосування
стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для:
суб'єктів господарювання, якщо обов’язковість застосування стандартів
установлено нормативно-правовими актами;
учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи
постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти;
виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про
відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих
стандартів у її маркуванні.
Слід звернути увагу на положення, визначені пунктом 3 розділу VI
"Прикінцеві та перехідні положення" Закону, які стосуються того, що ще
15 років (з дня набрання чинності Законом) будуть чинні галузеві
нормативні документи (стандарти, кодекси усталеної практики та технічні
умови, прийняті центральними органами виконавчої влади до набрання
чинності цим Законом, а також галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до
них інші нормативні документи колишнього Союзу Радянських Соціалістичних
Республік, галузеві стандарти України (ГСТУ)).
Галузеві нормативні документи також застосовуються на добровільній
основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена
нормативно-правовими актами.
З метою забезпечення суб’єктів господарювання інформацією щодо
обов’язкових вимог, викладених у стандартах, частиною третьою статті 23
Закону передбачено, що національний орган стандартизації забезпечує
розміщення на офіційному веб-сайті текстів таких національних стандартів
з безоплатним доступом до них. В той же час пунктом 3 розділу VI
"Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що центральні
органи виконавчої влади забезпечують розміщення на офіційних веб-сайтах
текстів таких галузевих нормативних документів, також з безоплатним
доступом до них.
Також слід зазначити, що Законом внесено зміни до частини першої статті
15 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої
виключено обов’язкову норму, яка стосується того, що інформація про
продукцію повинна містити найменування нормативних документів, вимогам
яких повинна відповідати вітчизняна продукція.
Під час застосування стандарту, який є обов’язковим, слід також
врахувати те, що стандарти містять посилання на інші стандарти,
положення яких становлять разом сутність цього стандарту, і вимог таких
стандартів слід також додержуватися.
4. Якими нормативними документами слід користуватись, якщо певний
ГОСТ скасовано? Що робити, якщо не має стандарту на заміну скасованого
ГОСТ?
Як було зазначено вище у роз’ясненні щодо першого питання, за умови
добровільності застосування стандарту, але з метою мати будь яку
інструкцію, правила тощо, які упорядковують діяльність у той чи іншій
сфері, може застосовуватися не чинний стандарт, якщо на нього не
передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності.
У разі якщо суб’єкт господарювання має наміри застосувати стандарт та
використовувати його позначення, а потрібний йому ГОСТ скасовано,
необхідно знайти заміну такому документу.
Для цього можна звернутися до Національного фонду нормативних документів
(ДП «УкрНДНЦ», вул. Святошинська, 2, тел. 450-06-82). Каталог
національних нормативних документів розміщено на офіційному веб-сайті ДП
«УкрНДНЦ). Загальна кількість національних стандартів на сьогодні
становить 15133 документи.
ДП «УкрНДНЦ» також має доступ до всіх міжнародних та європейських
стандартів. Міжнародні стандарти можна придбати в ДП «УкрНДНЦ» або
звернутися безпосередньо до міжнародних організацій стандартизації. Але
тут потрібно звернути увагу на питання застосування цих стандартів на
національних територіях, і самим швидким та дешевим способом їх
застосування є прийняття міжнародного або європейського стандарту як
національного (наприклад, на мові оригіналу, або методом перекладу).
Також існує фонд галузевих нормативних документів, інформацію про які
можна отримати у відповідних центральних органах виконавчої влади у
визначених сферах діяльності.
Пунктом 1 частини першої статті 16 Закону встановлено, що підприємства,
установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з
урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та
виконувати роботи із стандартизації, зокрема: розробляти, приймати,
перевіряти, переглядати та скасовувати стандарти, кодекси усталеної
практики, технічні умови і зміни до них, установлювати процедури їх
розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та
застосування.
Тобто законодавство передбачає низку механізмів для отримання
необхідного стандарту, враховуючи те, що використав право, надане
підприємству вищезазначеної нормою Закону суб’єкт господарювання має
право отримати свій власний документ, розроблений за своїми власними
правилами.
Джерело:
сайт Мінекономрозвитку України |
|
Повідомлення Національного органу стандартизації про скасування
стандартів ГОСТ
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний
центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»),
яке виконує функції національного органу стандартизації України
інформує про скасування в Україні стандартів Радянського Союзу,
розроблених до 1992 року.
Відповідно до статті 56 Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським
Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з
іншого боку,
Україна поступово впроваджує звід Європейських стандартів (EN) як
національні стандарти, зокрема гармонізовані європейські стандарти,
добровільне застосування яких вважається таким, що відповідає
вимогам законодавства, зазначеного у Додатку III до цієї Угоди.
Одночасно з таким впровадженням Україна скасовує конфліктні
національні стандарти, зокрема міждержавні стандарти (ГОСТ),
розроблені до 1992 року.
На
офіційному веб-сайті НОС
www.uas.org.ua
®
Питання-відповіді
®
Стандартизація також надано роз’яснення
стосовно використання НД, якщо ГОСТ скасований і рекомендації щодо
дій, коли немає НД на заміну скасованому ГОСТ.
01.01.2019 сплив
чотирихрічний
перехідний період, коли ГОСТ,
розроблені
до 1992 року,
мали
бути скасовані.
Водночас, до НОС продовжували надходити пропозиції щодо продовження
дії ГОСТ після 01.01.2019 року.
З
метою виваженого реагування на такі пропозиції та з урахуванням
рекомендацій Міністерства економічного розвитку і торгівлі як
центрального органу виконавчої влади, що формує і реалізує державну
політику у сфері стандартизації, ДП «УкрНДНЦ» проведено відповідну
роботу щодо зведення до мінімуму пропозицій заінтересованих сторін
стосовно перенесення термінів скасування ГОСТ, розроблених до 1992
року, після 01.01.2019.
У підсумку НОС прийнято низку наказів, якими з 01.01.2019 року
відновлено чинність ГОСТ, розроблених до 1992 року.
З
переліками стандартів, чинність яких відновлено наказами НОС, можна
ознайомится на офіційному сайті НОС uas.org.ua→Стандартизація→Накази
ДП «УкрНДНЦ»→2018→Грудень.
Враховуючи вищезазначене повідомляємо, що подальше перенесення
термінів після видання зазначених наказів ДП «УкрНДНЦ» є неможливим.
НОС
наполегливо рекомендує всім заінтересованим сторонам, які в своїй
роботі використовують ГОСТ, скористатися рекомендаціями, розміщеними
на сайтах Мінекономрозвитку
http://www.me.gov.ua та НОС
http://www.uas.org.ua/ua/pitannya-vidpovidi/,
та знайти альтернативу використанню стандартів Радянського Союзу,
які фактично є регуляторними актами вже неіснуючої держави і
суперечать нововведенням, запровадженим у сфері технічного
регулювання України.
Крім
того інформуємо, що за потреби розроблення національного стандарту
на заміну ГОСТ будь-яка заінтересована сторона (органи влади,
асоціації виробників, підприємства, громадські організації тощо)
може виступити замовником такої роботи відповідно до статей 28 та 29
Закону України «Про стандартизацію».
З повним
текстом
інформаційного повідомлення можна ознайомитись за посиланням:
http://uas.org.ua/ua/news/do-uvagi-koristuvachiv-standartiv-ta-tehnichnih-komitetiv-standartizatsiyi-ukrayini-tk/
|
|
